П'ятниця 28 травня 2004 року
Національний університет " Києво -Могилянська Академія"

Круглий стіл
"Боснія та Герцеговина -Україна: перспективи двосторонніх відносин "
Модератор Олексій Гарань. Директор Школи політичної аналітики, професор кафедри політології НаУКМА.

Частина 1.
Виступ 12:00-12:15
Колибанова К.В. к.і.н., доц. каф. країнознавства Київського славістичного університету

" Україна-Боснія : перспектива співробітництва у культурній сфері"

З давніх часів Боснія і Герцеговина була відома красою своєї природи, різноманіттям культур і релігій народів, що її населяють. Вона дивувала мандрівників стрімкістю гірських річок, смарагдовими лісами, стрункістю мінаретів, повітряною легкістю католицьких соборів, фресками православних церков. Але на цих ідилічних пейзажах розгорталася бурхлива і трагічна історія, сповнена відчайдушною боротьбою з іноземними завойовниками, жорстокістю й безглуздям громадянських війн.
Повертаючись до мирного життя після трагічних подій середини 90-х рр. ХХ ст., Боснія намагається за допомогою світової спільноти перегорнути жахливі сторінки минулого. Виразно відчувається прагнення стати повноправним членом демократичної Європи, будувати свої відносини з іншими країнами на основі взаєморозуміння, обопільної вигоди, поважання прав людини.
В останні роки виразно намітилася тенденція до розширення співробітництва Боснії і Герцеговини з Україною. Слід підкреслити, що Україна активно приймала участь у миротворчому процесі на Балканах. З 1992р. у Боснії і Герцеговині знаходився український миротворчий батальйон, який з честю виконав свою місію. Україна має значний потенціал для того, щоб поряд з іншими європейськими державами приймати участь у відбудові економіки Боснії і Герцеговини, в інвестуванні спільних економічних проектів. Протягом 2002 –2004 рр. було підписано ряд міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво та обопільний захист інвестицій. Однак повноцінні двосторонні відносини між нашими країнами ще не налагоджені, їх треба розбудовувати.
Одним із перспективних напрямків співробітництва є співпраця в галузі культури. Тут, в першу чергу, слід виділити три основні напрями співробітництва:
1.Співпраця в сфері реставрації й охорони пам'яток історії та культури;
2.Співробітництво в галузі освіти і науки;
3.Співробітництво у туристичній галузі.
В результату громадянської війни 1992-1995 рр. Боснія і Герцеговина втратила значну кількість пам'яток культури, особливо сакральної архітектури. Руйнування зазначених об'єктів відбувалося не тільки як наслідок безпосередньо військових дій, а й як навмисний акт помсти з боку однієї релігійної громади по відношенню до іншої.
Вже в Дейтонських угодах 1995 р., у восьмому додатку до них (Agreement On Commission To Preserve National Monuments) відмічалася нагальна потреба створення відповідних інституцій, що могли б зробити перелік всіх ушкоджених і зруйнованих пам”яток, визначити обсяги необхідних коштів на їх реставрацію і відновлення, залучити спеціалістів. В результаті було створено незалежну комісію по збереженню національних пам'яток, до якої увійшли представники від Мусульмано-хорватської федерації, Республіки Сербської, від Центральної влади Боснії і Герцеговини, представники від ЮНЕСКО.
У роботі по збереженню пам'яток також активну участь брала Парламентська Асамблея Ради Європи, при якій створено Комітет з культури і освіти; Інститут захисту культурного, історичного і національного спадку Боснії і Герцеговини; Ісламська громада Боснії і Герцеговини(Rijaset Islamske Zajednice u Bosni I Hercegovini);Римо-католицька церква;кантональні інститути по захисту культурного спадку; регіональні музеї;наукові установи інших країн, зокрема, Великої Британії та США;приватні особи та ін.
1993 р. Боснія і Герцеговина підтвердила своє приєднання до Конвенції ЮНЕСКО про захист світового культурного та природного спадку, яку ще підписала колишня Югославія. Протягом останнього часу у Боснії було видано ряд законів, що регулюють проблеми збереження пам'яток.(The Law of Cultural Heritage Protection; The Law Statute of Protection and Use of The Cultural-Historical and Natural Heritage; The Book of Regulations for The Assets of Cultural-Historical and Natural Heritage Categorization as well as a Categorization procedure etc.).
Разом з тим, не дивлячись на допомогу світової спільноти, участь у міжнародних організаціях й досі немає вичерпного списку нерухомих пам'яток по всій країні. Робота, як правило, ведеться у межах окремих релігійних спільнот, немає єдиної державної програми охорони пам'яток історії та культури Боснії і Герцеговини. Відбудова і реконструкція пам'яток архітектури здебільшого відбувається стихійно, без залучення мистецтвознавців, фахівців реставраторів.
В зв'язку з цим багатий досвід України, що вона накопичила за роки незалежності у галузі пам”яткоохоронної діяльності, став би в нагоді Боснії і Герцеговині.
Україна як і Боснія полі етнічна держава. За переписом населення 2001 р. в Україні проживають представники 130 націй і народностей, що складає більше 22% від загальної кількості населення. Кожний з цих народів вніс неоцінений внесок в багатство культури нашої країни. Україна також є учасником міжнародних конвенцій, зокрема, Гаагської конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту(1954 р.), Конвенції про охорону всесвітнього культурного і природного спадку (1972 р.) та ін. 2000 р. видано Закон про охорону культурної спадщини України, що базується на вищезазначених документах.
2001 р. вийшов наказ Президента України Про підготовку та видання Зводу пам'яток історії та культури України. 2003 р. було видано перший том Зводу пам'яток, присвячений Києву. До книги увійшли всі нерухомі об'єкти міста , які мають історичну та художню цінність. Кропітку роботу по виявленню, каталогізації й паспортизації нерухомих пам'яток проводять також в регіонах обласні редколегії Зводу пам’яток. Планується видання Зводу пам'яток по кожній області.
Протягом ХХ ст. культура України як і Боснії зазнала значних втрат. Це і безжалісне руйнування релігійних споруд після утвердження комуністичного режиму на початку століття, загибель пам'яток під час ІІ світової війни, безглузда містобудівна політика 30-60-х років, коли руйнувалися храми а натомість зводилися монстри соціалістичної архітектури. У 1997 р. з метою відродження зруйнованих пам'яток за наказом Президента України було створено громадський фонд ім. О.Гончара. Фонд фінансується за рахунок пожертв фізичних і юридичних осіб як в Україні так і за кордоном, в основному діаспори. Згодом Кабінет Міністрів затвердив програму відродження пам'яток історії та культури України, що включає реконструкцію та реставрацію 55 пам'яток в Україні і однієї за її межами. Результатом діяльності фонду стала реконструкція пам'ятника княгині Ользі на Михайлівській площі, Михайлівського Златоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської Лаври. В Україні діє розгалужена система громадських і державних організацій, що опікуються долею пам'яток культури в країні, працюють висококваліфіковані фахівці реставратори, архітектори, художники, історики тощо.
Значний потенціал для розвитку плідного співробітництва є у обох країн і у сфері освіти і науки. Зараз в Україні діє 185 вузів Ш та IV ступеню акредитації загальнодержавної форми власності, у тому числі 65 класичних, технічних, медицинських, аграрних та інших університетів, 36 академій, 84 інститути, приблизно 90 вузів інших форм власності. Навчається 900 тис. студентів як українських громадян, так й іноземців.
В Боснії і Герцеговині діє чотири провідні університети в Сараєво, Баня Луці, Тузлі й Мостарі. Ці навчальні заклади активно співпрацюють з Єврокомісією, яка спрямовує значні кошти на розвиток початкової, середньої і вищої освіти в Боснії і Герцеговині. Допомога здійснюється через програми Essential Aid Program, TEMPUS, Vocational Education and Training Program (VET). Вони передбачають розвиток системи освіти, вдосконалення навчальних планів, підвищення кваліфікації вчителів, розробку схем по реінтеграції біженців і переміщених осіб, розвиток зв'язків мїж учбовими закладами, надання індивідуальних грантів.
Маючи серйозний науковий потенціал, Україна також могла б внести свою лепту у розбудову освіти в Боснії і Герцеговині. Однією з навчальних установ, яка займається популяризацією культур саме слов'янських народів , є Київський славістичний університет, в якому поряд з українськими навчається значна кількість студентів з слов'янських країн Південно-Східної та Центральної Європи, проводиться між університетський обмін студентами. В університеті вивчаються слов'янські мови, а також англійська, німецька, французька, грецька, викладається широкий спектр гуманітарних й суспільно-економічних дисциплін. Викладачами університету ведуться дослідження з проблем слов'янознавства і балканістики.
Третій напрямок співробітництва, а саме у туристичній галузі, поки що залишається найбільш проблематичним. Не дивлячись на активну роботу ІТФ(International Trust Fund for Demining and Mine Victims Assistance) по знешкодженню мін, тереторію Боснії і Герцеговини ще не можна назвати повністю безпечною. Але з часом загадкові карстові печери і круті гірськолижні спуски Динарського нагір'я, відомі ще з римських часів цілющі мінеральні джерела Іліджі та Баня –Луки можуть стати справжньою “Меккою” для українських туристів. В свою чергу недорогі й доволі комфортабельні курорти Кримського узбережжя можуть зацікавити мешканців Боснії і Герцеговини, враховуючи обмежений доступ країни до Адріатичного моря.
Виходячи з вищесказаного слід ще раз наголосити, що наші країни мають всі передумови для розвитку плідного співробітництва в культурній сфері, необхідна лише воля для здійснення спільних проектів. 

phd@kamilla.kiev.ua